wrapper

Україна, яка довгі роки робила ставку на долар, стала поступово переходити на євро, пише UBR.

Як підрахував керуючий директор «Кредит Оптима Банк» Ігор ЛЬВОВ, обсяги готівкових операцій в євровалюті вже виросли у 1,5-2 рази.

«Якщо раніше ми говорили, що 80% готівки валютообмінних операцій відбувається в доларах, 15% припадає на євро і ще 3-5% на інші валюти, то на сьогодні близько 25%, а то і всі 30% - це вже операції в євро», - констатував він.

Найпопулярніша операція в останні місяці - викуп банками євровалюти у населення.

«Півтора роки тому одне середньостатистичне відділення банку викуповувало 1 000 євро в день. Сьогодні ця сума доходить до 1 500 євро. Чим більше заробітчан їдуть в Європу, тим більші суми звідти приходять в нашу країну», - підкреслив Львов.

Експерти пояснюють: позначилося зміна географічних переваг гастарбайтерів. Якщо у 2012-2013 рр. до 20% українців заробляли в Росії, то вже до кінця 2016 року - лише 12-13%. Багато хто вирішив перебратися до Польщі - число українських трудяг у цій країні виросло в чотири рази, а їх частка у загальній масі закордонних працівників досягла 30%. Минулого року було встановлено абсолютний рекорд: Польща видала українцям 1,3 млн запрошень на працевлаштування.

«Понад 90% українців у Польщі працюють легально. Як показало опитування агентства OTTO Work Force, 94% працюючих задоволені умовами. Число бажаючих працювати в Європі зростає. У лютому ми провели своє соцдослідження, яке показало, що із тих 25%, хто працював у Росії, повторно готові повернутися тільки 6%», - зазначив президент Всеукраїнської асоціації компаній з працевлаштування за кордоном Василь ВОСКОБОЙНИКОВ.

Саме географічний фактор спровокував збільшення грошових переказів в євровалюті. За обсягами вона вже наздогнала долар.

«Обсяги перерахувань у євро росли плавно, а відчутно це стало в останні півроку. Якщо раніше на еквівалент 10 тис. виплачуваних доларових переказів в середньому припадало лише 1 тис. в євро, то зараз доходить до 6 тис. євро. А ось рублеві перекази майже зникли. Якщо у 2013 році ми виплачували до 5 млн у день, то вже в 2016-му - лише 500 тисяч», - розповів директор департаменту банкнотного банкингу АБ «Експрес-банк» Андрій ЛЬВОВ.

Середня сума європереказу зараз становить 300- 400 євро.

Більше довіряти європейській валюті стали й нелегальні валютні міняйли: за останні півроку її частка на «чорному ринку» зросла з 10% до 20%.

«Це пов'язано з обслуговуванням сірих імпортерів, у яких також збільшилася кількість контрактів в євро. Це породжує попит на євровалюту. Йдеться про угоди 100 тис. євро і вище», - зазначив колишній директор казначейства Комерційного індустріального банку Андрій ПОНОМАРЬОВ.

Поки банкіри в основному скуповують євровалюту, але скоро почнуть її продавати. У першу чергу туристам, які, окрилені безвізовим режимом з ЄС, вже мріють про активні подорожі по Старому Світу.

«Якщо рік-два тому на продані 100 одиниць валюти в доларовому еквіваленті припадало 15 євро, то зараз це вже 25-30 євро. Хтось купує, виїжджаючи на роботу, а хтось для турпоїздок», - пояснив Ігор Львов.

Середній обсяг покупки - 200 євро на один паспорт. До речі, це вдвічі більше показника 2016 року.

«Динаміка цікава. Під час ажіотажу 2014-2015 рр. одна людина в середньому купувала 300 євро в місяць. У період штилю 2016 року попит і покупка євро зрівнялися: здавали і купували в середньому по 100 євро. Зараз одна людина в середньому купує вже 200 євро», - уточнив Львов.

Це, до речі, стимулюється ще й зниженням вартості європейської валюти. За пару років вона подешевшала і на світових ринках, і в Україні. Тому це, а також збільшення частоти європейських поїздок українців буде і далі стимулювати зростання обсягів операцій в євро, прогнозують експерти. У найближчий рік ці обсяги можуть збільшитися ще на 10-15%.

Джерело: http://www.segodnya.ua/economics


 

Коментарі

Новини онлайн

Правила користування сайтом

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів і блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їхньої публікації і використання.

Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на нашому ресурсі, може не збігатися з думками і позицією редакції.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації.

Прямі та непрямі образи будь-кого, зокрема, політиків, чиновників, журналістів, користувачів ресурсу; дискримінація за національною, етнічною, расовою або релігійною приналежністю, а також шовіністичні висловлювання, нецензурні висловлювання, будь-яка образлива поведінка по відношенню до авторів статей і учасників ресурсу забороняються.

Якщо модератор ресурсу, прочитавши повідомлення, вважає, що воно порушує правила ресурсу, він має право видалити його.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту. Відповідальність за повідомлення та інший контент на сайті несе користувач, який їх розмістив.

Iнформацiя та зв'язок

Портал «Хронограф» - незалежний соціальний медіапроект, мета якого - надати максимум корисної інформації про події в Україні, світі і Сумському регіоні.

«Хронограф» являє собою регулярно оновлюваний політематичний інформаційний веб-ресурс, на якому Вам завжди будуть доступні свіжі новини політичної та економічної тематики, науки та спорту, освіти та культури, відео- та фоторепортажі та ін., а також інтерв’ю і коментарі провідних вітчизняних та закордонних експертів, фахівців у галузі політики, економіки, суспільного розвитку.

Усі права захищені. При повному або частковому використанні матеріалів сайту чи за будь-якого іншого поширення розміщеної інформації посилання на сайт http://hgraf.com.ua обов'язкове.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст новин партнерів (інформери).

З усіх питань, пов'язаних з роботою порталу і розміщенням інформації на сайті, звертайтесь: email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., тел.: +38(066) 771-51-56.