wrapper

Магічні 3 тисячі 200 гривень, до яких підняли мінімальну зарплату з 1 січня, як показав досвід січня, потраплять у кишеню далеко не всім українцям. Як на практиці виплачують «мінімалку» і до чого призвело це підвищення, розбиралася «Країна».

Прем'єр-міністр України Володимир ГРОЙСМАН стверджує, що з початку року 4 млн українців отримали підвищення мінімальної заробітної плати. Із них 1,55 млн - в бюджетній сфері, решта - в реальному секторі економіки.

Однак ще до прийняття бюджетоутворюючих законів, що обіцяли це підвищення, віце-прем'єр Павло РОЗЕНКО визнавав: більше ніж чверть від цієї суми піде на податки. Але сказано це було досить тихо, тому багато хто не почув, а тому думали, що зарплату вони отримають саме 3200. У реальності ж на руки люди отримують, за вирахуванням прибуткового податку та військового збору, 2 576 грн.

Утім, це ще півбіди. Часто навіть 2576 гривень люди не бачать.

Головна проблема - у бюджетних організацій. Вони, з одного боку, змушені збільшувати зарплати до нового рівня «мінімалки», з іншого боку - загальний бюджет їм не збільшили (або збільшили незначно). А крім зростання зарплатного фонду у них ще й зростають витрати на комунальні послуги (які в ряді випадків повинні покривати місцеві бюджети, де грошей немає).

Ситуація ускладнюється ще й тим, що значне підвищення зарплат відбулося тільки у найбільш низькооплачуваних працівників. Зарплати ж інших бюджетників прив'язані до ставки першого розряду, яка зараз становить не 3200, а 1600 грн, відповідно зростання у них сталося незначне, що призвело до тотальної зрівнялівки у зарплатах.

У такій ситуації керівники організацій вдаються до декількох способів заощадити. Найпоширеніший – переведення на неповну ставку.

«У нас у лікарні зібрали всіх і сказали, що грошей на зарплату немає. Тому, щоб уникнути зрівнялівки, адже зараз оклад у молодого лікаря і у санітарки однаковий, молодший медперсонал, санітарів, пралю, двірника переводитимуть на 0,5 ставки. Але працювати вони повинні, як і раніше, на ставку, а платити будуть 1600 гривень. Якщо кому не подобається - з речами на вихід. Якщо будете скаржитися - так у нас усі на півставки працюють, а те, що ви затримуєтеся – це, типу, ваше особисте бажання», - скаржиться молодий лікар з Житомира Марина.

Екс-міністр ЖКГ Олексій КУЧЕРЕНКО говорить, що з 1 січня директори бюджетних підприємств опинилися один на один з проблемою: як підвищити мінімальну зарплату і при цьому втиснутися у зарплатний фонд, який залишився незмінним.

«У січні людей масово відправили у відпустки, усіма способами намагаються вписати нову мінімальну зарплату в старий бюджет, оскільки зарплатний фонд залишається незмінним. Тож доводиться скорочувати штат працівників, переводити співробітників на половину або навіть чверть ставки», - говорить він.

Ще один спосіб - урізання надбавок до окладу.

«За грудень отримала зарплату 2990 грн, у січні 1 626 і 950 - разом 2576 грн - це менше, ніж до підвищення», - скаржиться методист сумського вишу Наталія.

Дівчина не самотня у своїй проблемі - сотні форумів рясніють коментарями, що бюджетники стали отримувати набагато менше, ніж до підвищення мінімальної зарплати.

Причину такого парадоксу президент Українського аналітичного центру Олександр ОХРІМЕНКО пояснює прийнятими змінами до законодавства.

«Усе дуже просто: депутати, коли приймали бюджетоутворюючі закони, прибрали частину надбавок, і тепер у багатьох є тільки гола зарплата 3200 гривень мінус податки - ось і виходимо на суму 2576 грн, - говорить Охріменко. - Формально збільшення відбулося - ті люди, які отримували 1600, зараз мають майже на тисячу більше. Але з'явилася інша проблема - зрівнялівка зарплат».

Це вже викликає роздратування у людей.

«У нас теж думають, як бути, - говорить науковий співробітник одного з київських інститутів. - За січень старший науковий співробітник отримав зарплату на 200 грн більше, ніж прибиральниця. Керівництво думає переводити прибиральницю на півставки, а чоловік хоче йти двірником - каже, навіщо сидіти цілодобово над дисертацією і дослідами, якщо дві години сніг покидав, а гроші ті ж самі».

Утім, в уряді кажуть, що ситуація далеко не така критична. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко підкреслив, що ніяких підстав для переведення на неповну ставку працівників як бюджетної, так і небюджетної сфери на сьогодні немає.

«Я звертаюся до всіх керівників місцевих органів влади - не допустити переведення працівників на неповні ставки! Ніяких підстав для кроків щодо переведення працівників бюджетної сфери, так і небюджетної сфери на сьогодні немає. Адже тільки в Державному бюджеті України на 2017 рік ми додатково передбачили на оплату праці в бюджетній сфері 40 млрд грн.», - підкреслив Розенко і закликав представників органів місцевої влади залучати для оплати праці працівників бюджетної сфери кошти місцевих бюджетів.

У приватному секторі економіки ситуація неоднозначна. Великі підприємства, як показує практика, виплачують «міні малку» в повному обсязі, не вдаючись до переведення на півставки. У дрібному і середньому бізнесі, де поширена виплата зарплат у конвертах, при якій офіційно людина отримує оклад у розмірі мінімальної зарплати, вчиняють по-різному. Частина підприємців вже сказали своїм працівникам оформлятися на півставки або взагалі звільнятися і працювати повністю нелегально, інша - виплачує «мінімалку» в збільшеному розмірі, зменшивши на відповідну суму зарплату в конверті.

Керівники побоюються перевірок, якщо будуть занадто явно намагатися мінімізувати офіційний зарплатний фонд - через звільнення або переведення на півставки. Для інспекції праці це буде сигналом до того, щоб прийти в гості на підприємство.

Джерело: https://strana.ua


 

Последнее изменение Пятница, 03 Февраль 2017

Коментарі

Новини онлайн

Правила користування сайтом

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів і блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їхньої публікації і використання.

Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на нашому ресурсі, може не збігатися з думками і позицією редакції.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації.

Прямі та непрямі образи будь-кого, зокрема, політиків, чиновників, журналістів, користувачів ресурсу; дискримінація за національною, етнічною, расовою або релігійною приналежністю, а також шовіністичні висловлювання, нецензурні висловлювання, будь-яка образлива поведінка по відношенню до авторів статей і учасників ресурсу забороняються.

Якщо модератор ресурсу, прочитавши повідомлення, вважає, що воно порушує правила ресурсу, він має право видалити його.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту. Відповідальність за повідомлення та інший контент на сайті несе користувач, який їх розмістив.

Iнформацiя та зв'язок

Портал «Хронограф» - незалежний соціальний медіапроект, мета якого - надати максимум корисної інформації про події в Україні, світі і Сумському регіоні.

«Хронограф» являє собою регулярно оновлюваний політематичний інформаційний веб-ресурс, на якому Вам завжди будуть доступні свіжі новини політичної та економічної тематики, науки та спорту, освіти та культури, відео- та фоторепортажі та ін., а також інтерв’ю і коментарі провідних вітчизняних та закордонних експертів, фахівців у галузі політики, економіки, суспільного розвитку.

Усі права захищені. При повному або частковому використанні матеріалів сайту чи за будь-якого іншого поширення розміщеної інформації посилання на сайт http://hgraf.com.ua обов'язкове.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст новин партнерів (інформери).

З усіх питань, пов'язаних з роботою порталу і розміщенням інформації на сайті, звертайтесь: email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., тел.: +38(066) 771-51-56.